Відомо, що метаболічний ацидоз в стані зменшувати толерантність до глюкози і перешкоджати дії інсуліну (Guest та ін., 1952- Walker і ін., 1963). Останні автори відзначали позитивну кореляцію між ступенем зниження чутливості до інсуліну і ацидозом у хворих з діабетичним кетозом. Цілком імовірно, що супутній ХНН ацидоз може частково бути відповідальним за вуглеводні розлади, але в клініці (Spitz та ін., 1970 Dzurik, 1973) і в експерименті (Weisinger та ін., 1972) накопичено вже достатньо відомостей, щоб вважають його не єдиною і головною причиною цих розладів. Кореляція їх з ацидозом, за даними більшості авторів, слабка або відсутня. Повне усунення ацидозу за допомогою терапії не ліквідує вуглеводних порушень.