Наступною принциповою знахідкою при ХНН стало зниження чутливості до екзогенного інсуліну, т. Е. Уповільнене падіння цукру крові у відповідь на внутрішньовенне введення інсуліну. (Perkoff та ін., 1958- Westervelt і Shreiner, 1962- Hampers, 1966- Horton та ін., 1968). У більшості наведених досліджень, крім уповільненої падіння цукру крові, зазначалося також і більш тривале відновлення глікемії - явище, яке було названо «нерозділене гіпоглікемія» (hypoglycemic unresponsiveness). Spitz та ін. (1970) відзначили пропорційність зниження чутливості до інсуліну рівнями сечовини і креатиніну крові.
Рис. 64. Чутливість до інсуліну (0,1 од / кг ваги в / в) у 8 хворих ХНН (суцільна лінія) і 5 хворих з ХДГ, ізольованим сечовим синдромом (пунктир).
Різниця статистично достовірно тільки на 120-й хв (0,01 lt; Р lt; 0,05).
Рис. 65. Графік, що ілюструє спосіб визначення X 100%.
Пояснення в тексті. Літерами алфавіту позначені величини глікемії у відповідних точках.
Характерний хід кривої чутливості до інсуліну (0,1 од на 1 кг ваги в / в) при ХНН ілюстрований на рис. 64 результатами наших досліджень у 8 хворих ХНН.
Порівняння з нормою глікемії в окремих точках кривої чутливості до інсуліну при ХНН, як правило, не давало статистично достовірних відмінностей для кожної пари точок. Зазвичай авторам вдавалося виявити достовірну різницю лише для 1-4 пар точок кривої. У нашому прикладі відмінність глікемії достовірно тільки на 120-й хв. Щоб підкреслити безсумнівну відміну характеру кривої чутливості до інсуліну у хворого ХНН, нами введений додатковий показник - відношення площ під кривою, розрахованих окремо для 1-го і 2-го години (S1 / S2 · 100%) S1,2 обчислюються за формулою:
Очевидно, що чим більше S1 і чим менше S2, т. Е., Чим сильніше виражені характерні для ХНН зміни кривої, тим більше буде S1 / S2 · 100%. Цей відносний показник зручний для сумарної оцінки «патологічності» кривої і придатний для індивідуального аналізу. Він не залежить від вихідних цифр глікемії і від методу визначення цукру. На рис. 66 нанесені значення - 100% для тих же, що і на рис. 64, хворих. Різниця чутливості до інсуліну у хворих ХНН та ХДГ з ізольованим сечовим синдромом достовірно (Рlt; 0,01).
Як другий варіант може бути використаний відносний показник.
Рис. 66. Значення S1 / S2 · 100% (т. Е. Співвідношення площ під кривою чутливості до інсуліну в 1 і 2-й год дослідження) для тих же хворих, що і на рис. 64.
Чорні гуртки - ХНН, білі - ХДГ з ізольованим сечовим синдромом. Різниця статистично достовірно (Р lt; 0,01).
Вважається, що при ХНН зменшується ефект дії не тільки екзогенного, а й ендогенного інсуліну. Це положення було підтверджено результатами застосування препаратів сульфанілсечовини.