До даної групи протимікробних засобів відносяться фурацилін, фуразолідон, фуразолін, фурадонін, налидиксовая кислота (невиграмон, неграм). Нітрофурани погано проникають через плаценту і накопичуються в амніотичної рідини в обмеженій кількості [Walter А. М., Heilmeyer L., 1969]. Ні в людини, ні у тварин не було виявлено тератогенного ефекту цих препаратів при прийомі під час вагітності. В цей же час P. Grandi. Н. A. Hirsch (1974) вказують на можливість фетотоксичну дії нітрофуранів, який проявляється розвитком у плода гемолізу крові внаслідок дефіциту таких ферментів, як глюкозо-6-дегидрогеназа і глютатіонредуктази. У зв'язку з цим автори вважають небажаним призначення препаратів цієї групи жінкам в кінці вагітності, під час пологів, а також новонародженим. Поряд з цим існує й інша точка зору, згідно якої нітрофуран протипоказані тільки в I триместрі вагітності.
Кислота налидиксовая є синтетичним антибактеріальним препаратом, за механізмом дії близьким до антибіотиків. Вона має бактеріостатичний і бактерицидну дію і є ефективним засобом для лікування інфекцій сечових шляхів, викликаних грамнегативною мікрофлорою (кишкова паличка та ін.). Даний препарат не має тератогенну дію, однак, на думку G. Hitzenberger (1970), слід проявляти обережність при його призначенні для боротьби з інфекціями сечостатевих шляхів в I триместрі вагітності. При подальшому розвитку вагітності, а також у період лактації лікування даним препаратом може проводитися без будь-яких побоювань за стан плода та новонародженого.