Санітарна статистика - галузь медицини, що вивчає статистичними методами стан здоров'я населення, охорони здоров'я та вплив на них соціальних та інших факторів. Статистичні методи застосовуються також у наукових медичних дослідженнях.
Санітарна статистика підрозділяється на статистику здоров'я населення та статистику охорони здоров'я. Санітарна статистика має велике значення для практики охорони здоров'я: статистичні матеріали про здоров'я і медичне обслуговування населення допомагають складанню науково обґрунтованого прогнозу стану здоров'я населення, що є основою для планування та проведення державних оздоровчих заходів, поліпшення і подальшого розвитку справи охорони здоров'я.
Статистика здоров'я населення включає санітарно-демографічну статистику, статистику захворюваності та статистику фізичного розвитку. Санітарно-демографічна статистика вивчає чисельність і віково-статевий склад населення, народжуваність, смертність, приріст населення, тривалість життя та ін.
Статистика захворюваності визначає, як часто і чим хворіє населення в цілому і в окремих його територіальних, віково-статевих, професійних та інших групах.
Статистика фізичного розвитку містить дані про ріст, вагу, окружності грудей і інших ознаках у обстежених в різних групах населення.
Статистика охорони здоров'я дає характеристику мережі медичних установ, їх кадрів і діяльності. Вона включає відомості про чисельність установ: за їх типами (лікарні, поліклініки, санепідстанції і т. д.), потужності (кількість ліжок, кабінетів, обладнання та ін.) - виявляє рівень забезпеченості населення лікарями, середнім медперсоналом, кийками та ін., а також висвітлює обсяг і ефективність виконаної роботи.
Поряд з кількісними показниками діяльності установ статистика охорони здоров'я дає характеристику якісних показників - якості діагностики та лікування. Статистика застосовується також у наукових дослідженнях: вона допомагає визначити ефективність тих чи інших нових засобів діагностики, лікування, профілактікі- правильно зібрати, узагальнити та проаналізувати дані в різного роду дослідах. Кожна статистична робота складається в основному з трьох етапів: 1) статистичного спостереження, 2) групування і зведення зібраних матеріалів, 3) перетворення зведення та аналізу. У практичній роботі медичних установ ці три етапи являють собою відповідно: 1) облік, 2) звіт, 3) пояснювальну записку або кон'юнктурний огляд.
Для успішного здійснення першого етапу необхідно забезпечити повноту, правильність і своєчасність збору даних. Повнота полягає в охопленні реєстрацією всіх намічених програмою одиниць спостереження та обліковуються ознак
їх (наприклад, назва хвороби, пол і вік хворого і т. п.). Правильність даних визначається відповідністю їх дійсності і чітким розумінням встановлених термінів. Так, наприклад, випадком захворювання з тимчасовою непрацездатністю вважається захворювання, що закінчилося випискою на роботу або іншим ісходом- продовження листка непрацездатності не вважається закінченим випадком.
Завдання другого етапу - звіту - полягає у розподілі отриманих первинних документів на групи за певними ознаками і в подальшому підрахунку одиниць спостереження в цих групах. Угруповання матеріалів повинна визначатися метою дослідження, будуватися на основі якісної однорідності одиниць спостереження всередині груп, забезпечувати всебічне висвітлення досліджуваного питання. Наприклад, якщо мова йде про угруповання матеріалів при вивченні захворюваності з тимчасовою непрацездатністю, листки непрацездатності групуються по цехах (виробництвам), усередині груп - по роду хвороби, статтю, віком і т. Д.
Підраховані по групах числа одиниць спостереження вносяться потім в статистичні таблиці. Таблиці бувають за своєю побудовою трьох видів: 1) прості, в яких досліджувані об'єкти розглядаються тільки по одному якомусь ознакою, наприклад хворі - по возрасту- 2) групові, в яких вивчаються контингенти, розподілені на групи, характеризуються кількома різними ознаками без їх поєднання (див. табл.) - 3) комбінаційні, в яких досліджуване явище розглядається в поєднанні різних ознак. Так, наприклад, групу хворіли робочих розподіляють за формами хвороби, всередині цих форм - по підлозі, всередині статі - за віком і т. Д.
Другий етап статистичного дослідження завершується підготовкою отриманих зведених даних до аналізу шляхом обчислення статистичних показників, які діляться на абсолютні та відносні. До відносних числах належать наступні. 1. Відносні числа розподілу (або екстенсивні). З їх допомогою визначається частка («питома вага») тієї чи іншої частини у складі всієї досліджуваної сукупності, наприклад відсоток хворіли грипом в загальному числі хворих. Ці відносні величини обчислюються за формулою:
число одиниць в даній частині х100 / загальна кількість одиниць по всій сукупності
2. Відносні числа частоти (або інтенсивні). Вони вимірюють частоту якогось явища в даному середовищі, наприклад число хворіли грипом на 100 робочих (службовців та ін.). Обчислення в загальному вигляді здійснюється за формулою:
число одиниць у досліджуваному явищі х100 (1000, 10 000 і т. д.) / число одиниць в даному середовищі.
До статистичних показників відносяться також середні числа (які можуть бути як абсолютними, так і відносними), наприклад середня тривалість перебування хворого на ліжку і т. П. Середні показники повинні обчислюватися по відношенню до якісно однорідним явищам. Наприклад, середні терміни лікування мають значення, якщо вони обчислені по відношенню до певної хвороби.
Третій етап статистичного дослідження - аналіз отриманих показників - полягає в тлумаченні отриманих даних, виявленні зумовили їх причин, в порівнянні величини їх з плановими нормативами, з попередніми періодами, з показниками, досягнутими передовими медичними установами, і т. Д.
У забезпеченні гарної постановки статистичної роботи медичного закладу, відділення, кабінету, лабораторії велика роль належить середньому медперсоналу. У статистичних дослідженнях лаборант, фельдшер, сестра є найближчими помічниками лікаря їм доводиться виробляти викопіювання необхідних даних з медичних документів (історій хвороби, листків непрацездатності та ін.). Середній медпрацівник повинен добре володіти медичною термінологією. У тих випадках, коли йому доручається опитування обстежуваних, він зобов'язаний чітко записувати одержувані відповіді. Для подальшої угруповання зібраних матеріалів середній медперсонал виконує відповідальну функцію їх шифровки, т. Е. Внесення умовних позначень тих чи інших ознак: цифрових (наприклад, вказувати номер хвороби, встановлений за міжнародною класифікацією і номенклатурою хвороб), літерних (наприклад, позначати вік до 19 років - буквою А, від 20 до 29 - буквою Б і т. д.). Далі він робить підрахунок даних по групах і вносить їх у статистичні таблиці. Підрахунок даних і обчислення показників виробляються за допомогою обчислювальної апаратури. Великі за обсягом статистичні матеріали обробляються на машинолічильних станціях. Середньому медпрацівникові, що займається цією роботою, доводиться виконувати діаграми та інші графічні зображення.
Див. Також Документація медична, Звітність медична.
Розподіл травм по локалізації і ступеня тяжкості (числа умовні)