Сік редьки здавна застосовували для правильного функціонування кишечника, для зміцнення волосся, вона благотворно впливає на травлення.
Рекомендується з метою попередження атеросклерозу, набряків, жовчно-та сечокам'яній хворобах. Редька мало придатна для приготування гарячих страв, їдять її сирою, заправляючи рослинним маслом або сметаною. У коренеплодах міститься до 90% води, цукор, клітковина, ефірні олії, сірковмісні речовини, що визначають її фітонцидні й бактерицидні властивості, вітаміни, кислоти, солі натрію, калію, кальцію, магнію, фосфору, заліза, амінокислоти, ферменти та ін. Проте використання редьки в їжу протипоказано при виразці шлунка і дванадцятипалої кишки, гастриті з підвищеною кислотністю, запаленні печінки, важких захворюваннях серця. У народній медицині терту редьку використовують для лікування радикуліту.