Альдецін

Інструкція по застосуванню - альдецін

Перед покупкою ліків альдецін уважно прочитайте інструкцію із застосування, способи застосування та дози, а також іншу інформацію з лікарського препарату альдецін. У довіднику ліків на МедКруг.ру ви можете знайти необхідну інформацію: відгуки, інструкцію по застосуванню, ефективність

у флаконах по 200 доз в комплекті з мундштуком і носовою аплікатором; в коробці 1 флакон.

Фармакологічна дія

Бетаметазону дипропіонат - глюкокортикостероїд для інгаляційного і інтраназального застосування. Зменшує набряк епітелію і секрецію залоз слизової оболонки дихальних шляхів. При місцевому застосуванні практично не піддається системної абсорбції, що дозволяє отримати місцевий терапевтичний ефект і уникнути побічної дії, характерного для системних глюкокортикостероїдів.

Показання

Інгаляційне застосування:

- бронхіальна астма (БА) (В т.ч. при необхідності тривалої підтримуючої терапії, при кортікостероідозавісімой формі бронхіальної астми, при наявності протипоказань до призначення бронходилататорів і натрію кромоглікату або при їх неефективності, при тяжкій астмі у дітей з 6 років);

- хронічний обструктивний бронхіт. При важкій формі захворювання з вираженим запальним компонентом, коли є показання для призначення глюкокортикостероїдів, Альдецін може використовуватися в якості монотерапії. Пацієнти, які отримують терапію системними глюкокортикостероїдами, після досягнення стабільного позитивного ефекту можуть бути поступово переведені на Альдецін. Хворим на хронічний обструктивний бронхіт може, при необхідності, проводитися допоміжна терапія системними глюкокортикостероїдами (коротким курсом), антибіотиками (при інфекції), бронходилататорами (при бронхоспазмі), муколітичними засобами (при відділенні великої кількості мокротиння).

Інтраназальне застосування:

- алергічний риніт сезонний або цілорічний;

- поліпоз носа у складі комбінованої терапії.

Протипоказання

Гіперчутливість до компонентів препарату, астматичний статус та інші загострення астми (у випадках, якщо потрібна інтенсивна терапія).

Спосіб застосування та дози

Інгаляційно: дорослим і підліткам з 12 років - по 2 інгаляції (50 мкг кожна) 3-4 рази на добу, у важких випадках лікування починають з добової дози 600-800 мкг, знижуючи її в міру настання поліпшення стану;

дітям 6-12 років - по 1-2 інгаляції (50-100 мкг) 2-4 рази на добу залежно від віку та ефекту лікування.

Поліпшення функції дихання у пацієнтів, що відповідають на терапію альдецін, зазвичай спостерігається протягом 1-4 тижнів від початку лікування.

Для видалення залишків препарату після інгаляції слід прополоскати рот.

Інтраназально: перед застосуванням носові ходи повинні бути вільні.

Дорослим і дітям старше 6 років - по 1 дозі аерозолю (50 мкг) у кожну ніздрю 2-4 рази на добу, потім дозу знижують, залежно від реакції хворого. Терапевтичний ефект альдецін, на відміну від місцевих судинозвужувальних засобів для лікування риніту, при інтраназальному застосуванні, проявляється не відразу. Полегшення симптомів риніту зазвичай стає помітно протягом декількох днів від початку лікування.

Максимальна добова доза - не більше 20 інгаляцій (1 мг) для дорослих і 10 інгаляцій (0,5 мг) для дітей у віці 6-12 років.

Не слід перевищувати рекомендовану дозу.

Важливо застосовувати препарат регулярно.

Оскільки у пацієнтів, які отримують системні глюкокортикостероїди або адренокортикотропний гормон (АКТГ), можливо пригнічення функції гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової системи, при перекладі цих пацієнтів на терапію інгаляційними глюкокортикостероїдами слід дотримуватися особливої обережності. Припиняти лікування необхідно поступово. Протягом першого тижня Альдецін призначають як доповнення до підтримуючої дозі системних глюкокортикостероїдів. Надалі терапію альдецін продовжують, поступово знижуючи дозування системних глюкокортикостероїдів (не більше, ніж на 0,1 мг бетаметазону або його еквівалента в 1-2 тижні, залежно від реакції хворого) до мінімальної.

У пацієнтів, які отримували АКТГ, перехід на інгаляції альдецін повинен відбуватися аналогічно, з відповідним зниженням дози АКТГ.

У разі появи ознак надниркової недостатності доза системних глюкокортикостероїдів повинна бути швидко збільшена; подальше зниження дози слід проводити повільніше.

У період стресу або при виражених астматичних нападах переведення пацієнтів на терапію місцевими глюкокортикостероїдами вимагає проведення короткого допоміжного курсу лікування системними глюкокортикостероїдами з їх поступовою відміною по мірі ліквідації загострення.

Препарат можна використовувати комбіновано як інгалятор і носової спрей, у добовій дозі до 1000 мкг у дорослих і 500 мкг у дітей (комбіноване застосування в цих дозах не викликає пригнічення функції кори надниркових залоз).

Хворим, які перебувають на комплексному лікуванні, що включає інгаляційні бронходилататори, інгаляцію альдецін варто робити через кілька хвилин після інгаляції бронходилататора.

Правила застосування інгалятора.

Перед застосуванням інгалятор слід інтенсивно струсити.

Інгаляції через рот: хворий повинен зробити якомога більш глибокий видих, затримати дихання і затиснути мундштук інгалятора між зубами. Потім пацієнт робить глибокий вдих і одночасно натискає інгалятор; після завершення вдиху слід спробувати затримати дихання протягом декількох секунд.

Інгаляція через ніс: носової аплікатор вставляється в один носовий хід, при цьому другий носовий хід слід закрити, притиснувши пальцем. Вдих (одночасно з натисканням аплікатора) проводиться через ніс. Інгаляція через другий носовий хід проводиться аналогічно.

Для отримання одноразової дози 100 мкг дорослі пацієнти повинні призвести інгаляцію за описаною вище методикою двічі.

Діти, при правильному навчанні, швидко вчаться направляти аерозоль повз зубів і язика, що забезпечує адекватну інгаляцію. Щоб полегшити проведення інгаляції, маленьким дітям слід затиснути ніс.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Беклометазону дипропіонат можна застосовувати у вагітних і годуючих жінок і жінок репродуктивного віку тільки в тому випадку, якщо очікуваний ефект терапії перевищує потенційний ризик для плоду або новонародженого. Новонароджених, які народилися у жінок, що приймали Альдецін під час вагітності, необхідно обстежити з метою виявлення можливого зниження функції кори надниркових залоз.

З обережністю слід використовувати у годуючих жінок.

Передозування

При застосуванні інгалятора Альдецін в занадто високих дозах можуть спостерігатися системні ефекти глюкокортикостероїдів, такі як гиперкортицизм і пригнічення функції кори надниркових залоз. При появі таких симптомів дозу слід знизити.

Запобіжні заходи

Альдецін (в інгаляції) слід застосовувати з обережністю або взагалі не застосовувати у хворих з активним або латентним туберкульозом органів дихання, що не лікувалися грибковими, бактеріальними, системними вірусними інфекціями або очним герпесом.

Хворих, у яких на фоні терапії глюкокортикостероїдами можливе зниження імунітету, слід попередити про небезпеку контакту з хворими певними інфекційними захворюваннями (наприклад, вітряною віспою, кором) і необхідності звернення до лікаря у випадку такого контакту. Особливе значення це має для дітей.

Оскільки препарат уповільнює загоєння ран, пацієнти, які недавно перенесли травму або операцію носа не повинні застосовувати Альдецін интраназально аж до повного загоєння ран.

Симптоми відміни глюкокортикостероїдів зазвичай оборотні і помірно виражені, тим не менш, можуть спостерігатися тяжкі реакції, в т.ч. зі смертельним результатом, пов'язані з надниркової недостатністю або загостренням астми в результаті швидкої або неправильної скасування глюкокортикостероїдів.

Застосування в педіатрії: безпека та ефективність застосування препарату у дітей віком менше 6 років не встановлена.

Побічна дія

Симптоми гіперкортицизму або побічні ефекти, характерні для системних глюкокортикоїдів, можуть з'явитися і при лікуванні альдецін при перевищенні рекомендованих доз, у разі гіперчутливості до компонентів препарату або якщо незадовго до застосування альдецін пацієнт лікувався системними глюкокортикостероїдами. При розвитку таких симптомів і побічних ефектів Альдецін слід скасувати, поступово знижуючи дозу, відповідно до правил припинення пероральної кортикостероїдної терапії.

У деяких хворих спостерігалися захриплість, сухість у роті.

У хворих, які отримують Альдецін в інгаляціях, можуть розвинутися еозинофільні інфільтрати в легенях.

Описані випадки реакцій гіперчутливості негайного та уповільненого типу, включаючи бронхоспазм, висип, кропив'янку, ангіоневротичний набряк, інфекції порожнини рота, глотки, гортані, бронхів і стравоходу, викликані Candida albicans або Aspergillus niger.

У рідкісних випадках при застосуванні інгаляційних глюкокортикостероїдів розвивалися глаукома і катаракта.