Заколисування - хворобливий стан, що виникає у людини і деяких тварин під час качки на море (морська хвороба), в повітрі при «бовтанки» літаків (повітряна хвороба), а також при їзді по залізниці або на автомобілі.
Провідним чинником у виникненні заколисування є прямолінійні прискорення, у багато разів перевищують пороги роздратування отолітового апарату.
Загальноприйнятою вважається отолітового теорія заколисування. Механічні фактори заколисування і викликають їх сили діють не тільки на вестибулярний апарат, а й на интероцептивні апарат всіх рухомих органів, що підсилює вегетативні реакції, що виникли у відповідь на роздратування отолітового апарату. Безсумнівно, в розвитку заколисування грають роль і процеси, що відбуваються при рясної аферентації в корі великих півкуль мозку. Заколисування може виникнути і з умовно-рефлекторному механізму (при погляді на хвилюється море).
Прояви заколисування різноманітні: запаморочення, головний біль, втома, посилене виділення слини, холодний піт, нудота, блювота. Після блювоти наступає короткочасне поліпшення стану. При тривалій хитавиці у деяких осіб може іноді настати і втрата свідомості. Серед льотного складу та команд кораблів заколисування спостерігається значно рідше, оскільки в льотний склад підбираються люди зі стійким вестибулярним апаратом, а у моряків виробляється несприйнятливість до чинників заколисування. З фармакологічних засобів ефективними є, аерон, димедрол.