Ми говорили про територіальну нерівномірності і неоднорідності розміщення санаторіїв, будинків відпочинку, туристських баз та екскурсійних центрів. Методами районування можна виявити закономірності просторової диференціації рекреаційного господарства країни.
При рекреаційному районуванні, як і при будь-якому іншому, можна грунтуватися на обліку безлічі властивостей, які вибираються в залежності від цілей районування. А вони бувають різними в залежності від того, яку за розмірами територію необхідно при цьому охопити і з яким ступенем детальності при поставленої мети це необхідно робити. Як говорять фахівці з рекреаційного районування з Московського університету (В. Б. Нефедова, Е. Д. Смирнова, І. А. Упіт, Л. Г. Швидченко), одна справа, коли районування підлягає вся країна або дуже велика за розмірами (наприклад , європейська частина країни) територія для перспективних планів розвитку господарства, і зовсім інша, коли з'ясовуються можливості організації відпочинку населення на територіях окремих областей для їх районного планування або правильного розміщення окремих пансіонатів, кемпінгів, туристських баз в найкращих умовах по мікроклімату і рельєфу в уже запланованих зонах відпочинку. Причому таке районування зазвичай потрібно для детального планування.
Нам же для розуміння значимості окремих частин європейської території СРСР щодо рекреаційного використання і подальших перспектив освоєння і правильного розвитку рекреаційного господарства країни найкраще скористатися районуванням, запропонованим в Інституті географії Академії наук СРСР В. С. Преображенським і Б. Н. Лиханова (1975) .
Цими авторами вся територія СРСР підрозділяється на 4 зони, в яких виділяються окремі райони (рис. 16). У деяких, особливо важливих, районах, коли потрібно подальша деталізація, розглядаються ще підрайони. Автори вважають, що районування повинно обов'язково включати елемент прогнозу, оскільки рекреаційне господарство весь час розвивається, а не залишається чимось застиглим. Значить, запропонована схема районування повинна використовуватися і для перспективного планування, зокрема, в ній повинні бути враховані тенденції розвитку окремих районів.
В основу виділення зон покладена насамперед «щільність» зосередження підприємств тривалого відпочинку (санаторіїв, будинків відпочинку, пансіонатів, туристських баз, готелів, маршрутів) для дорослого населення на різних територіях.
Зони ж підрозділяються на райони за принципом спеціалізації дрібніших територій на певних видах відпочинку: на санаторному лікуванні, на гірському туризмі, оздоровчому відпочинку в лісі, біля води та ін. Районування, як видно на карті, дано для всієї країни. Ми ж розглядаємо європейську частину і Кавказ. Значить, надалі ми докладніше зупинимося на характеристиці розташованих на цій території зон I, II і частково IV. При цьому треба мати на увазі, що велика частина цієї останньої зони (величезної за площею) знаходиться в Сибіру і на Далекому Сході. У європейській частині лежить тільки близько половини території 14-го району II зони - Уральського, східна частина його знаходиться в межах Сибіру. Слід також зазначити, що в Нижньому Заволжя район 15-й, Середньоазіатський, що відноситься до III зоні, лише трохи заходить в межі розглянутої нами території, але в зв'язку з малими розмірами знаходиться на європейській частині площі і невеликий значимістю для рекреації ми його розглядати при характеристиці не будемо. Їм краще займатися при загальній оцінці рекреаційних територій азіатської частини СРСР.
Подивіться на карту районування: I зона найменша за площею, проте вона так багато значить в рекреації і так різноманітна в цьому відношенні, що її довелося розбити на 8 (дуже невеликих за площею) районів. Деякі з них спеціалізуються на якомусь одному або двох видах рекреації (наприклад, Гірничо-Кавказький), інші ж - на багатьох її видах (наприклад, Кавказько-Чорноморський район). Зверніть увагу також на те, що з 8 районів I зони 5 - приморські Побережний і лише 3 - перебувають далеко від морів.
Такого великого числа районів немає в інших рекреаційних зонах, крім того, скрізь вони більші за площею. Найбільша IV зона взагалі не подразделена на райони, вона авторами розглядається як єдина.
Зупинимося детальніше на характеристиці зон і районів європейської частини СРСР, беручи до уваги (щоб не повторюватися) те, що вже було сказано в попередніх розділах про клімат, І повернемося до карт і графіками погоди, на яких показана тривалість періоду з комфортними і сприятливими для рекреаційних занять періодів і розподіл їх у різних місцях території по місяцях року, а також до карт тривалості залягання снігового покриву і ступеня дискомфорту зимових умов.
Рис. 16. Рекреаційне районування СРСР (за Б. Н. Лиханова і В. С. Преображенського)