Лабіринтит - запалення внутрішнього вуха. Залежно від шляхів проникнення мікроорганізмів або токсинів у внутрішнє вухо розрізняють тимпаногенний (з середнього вуха), Менінгогенний (з мозкових оболонок - при менінгіті) і гематогенний лабіринтит. За поширеністю процесу - обмежену і дифузну форми. За характером запального процесу - серозний і гнійний лабіринтит. Характерні скарги - запаморочення (відчуття обертання предметів), нудота, блювота (Частіше при зміні положення голови), шум у вухах, порушення рівноваги. При дифузному гнійному лабиринтите ці явища виражені більш різко, ніж при серозному. Спостерігається повне випадання вестибулярної та слухової функцій ураженого вуха. При серозному лабиринтите - роздратування або пригнічення вестибулярної функції ураженого вуха, зниження слуху різних ступенів.
Характерною ознакою є спонтанний ністагм (див.). Функціональні порушення (пальці-носова проба, падіння або похитування) відбуваються в бік повільного компонента ністагму.
При обмеженому лабиринтите характерні симптоми з'являються періодично, нападоподібно. Відзначається і так званий фістульних симптом (див. Вестибулометрії). При ньому з'являється ністагм, запаморочення. Хворого лабіринтиту необхідно терміново госпіталізувати, забезпечивши максимальний спокій при транспортуванні.