Вченим з Макгіллского університету вдалося виявити докази виняткової важливості епігенетичного регулятора в еволюції гіпокампу - частині мозку, яка пов'язана з нервовими стовбуровими клітинами і відповідає як за вивчення, так і за засвоювання нової інформації.
Роль епігенетичних регуляторів пов'язана зі зміною напрямку генних функцій, що не зачіпають секвенції ДНК. Досліди над мишами-мутантами дозволили дослідникам зв'язати воєдино важливість особливого епігенетичного регулятора BRPF1, з розвитком частині гіпокампу під назвою зубчаста звивина або dentate gyrus.
Відкриття вчених змушує по-іншому дивитися на значимість залучення епігенетичних регуляторів і нервових стовбурових клітин до процесу регуляції розвитку людського мозку. Особливе значення представляє воно для інтелектуально безпорадних людей, людей з неврологічними захворюваннями, з хворобою Альцгеймера та іншими формами слабоумства.
Крім цього, знахідка вчених позначила нові напрямки для подальших проривів в області навчання і засвоєння інформації в ході розвитку і старіння людини. Пояснюється це важливістю гіпокампу для обох психічних процесів.
Дослідження вчених підтверджує значущість епігенетичного регулювання для розвитку мозку і здоров'я людини. Наступна їхня робота буде присвячена бажанням зрозуміти механізми взаємодії епігенетичних регуляторів між собою при інтеграції інформації взятої з життєвого досвіду та навколишнього середовища.