Для лікування гіпертрофічної кардіоміопатії застосовують бета-адреноблокатори (анаприлін, індерал), виробляють хірургічну корекцію субаортального стенозу. При розвитку серцевої недостатності обмежують фізичні навантаження, призначають дієту зі зменшеним вмістом солі і рідини, серцеві глікозиди (недостатньо ефективні), вазодилататори, сечогінні засоби, антагоністи кальцію (изоптин та ін.). Прогноз у разі розвитку прогресуючої серцевої недостатності несприятливий. При виражених формах спостерігаються випадки раптової смерті. До розвитку недостатності кровообігу працездатність страждає мало.