Використання сучасних рентгенологічних та радіологічних методів досліджень відкриває великі можливості в діагностиці захворювань нирок та сечовивідних шляхів. Правильне застосування цих методів дозволяє не тільки отримати анатомо-морфологічну характеристику нирок, а й судити про функціональний стан кожної з них окремо. Рентгенологічним методам належить провідна роль у вирішенні однієї з перших диференційно-діагностичних завдань, що виникають перед лікарем: чи є захворювання одно- або двостороннім. Лише з їх допомогою вдається виключити аномалії розвитку і пухлини нирок і сечоводів. Однак у той час, як рентгенологічна картина урологічних захворювань нирок вивчена досить повно і широко висвітлена в літературі, питання про рентгенівської характеристиці дифузних, двосторонніх уражень нирок (насамперед гломерулонефриту) досліджений набагато менше. Між тим, без таких досліджень проблема диференціальної діагностики дифузних захворювань нирок вирішена бути не може.