Почастішали випадки пізнього виявлення гепатиту С. Тільки у Великобританії з 2010 по 2012 рік утричі зросла кількість людей з цим діагнозом. Фахівці вважають, що зараження відбувалося в період 1970-х - 1980-х років, коли донорську кров не перевіряли так ретельно, як зараз.
Вірус може потрапити в кров через ін'єкції ліків, переливання крові, в ході медичних, стоматологічних, косметичних маніпуляцій, пірсингу і тату. Дуже рідко інфекція передається при користуванні чужими бритвами або зубними щітками.
Одним з ранніх симптомів гепатиту С є втома. Але багато людей їм нехтують, вважаючи слабкість супутницею віку. Встановити факт зараження можна за аналізом крові, однак для цього необхідно проводити окреме тестування. Як правило, якщо пацієнт здає кров для інших цілей, контроль на гепатит С не проводять.
Печінка має здатність відновлюватися, тому носій вірусу довгий час не знає про свою хворобу. З моменту зараження до цирозу печінки може пройти 30 років. Часто людина дізнається про свою проблему випадково. Третина пацієнтів дізнаються про зараження гепатитом С, коли у них вже розвинувся цироз печінки.
Гепатит С піддається лікуванню, проте цей процес може зайняти більше 6 місяців. Чим раніше буде встановлено діагноз, тим більше шансів на одужання.