Залози - органи, що виробляють і виділяють специфічні речовини, що мають значення для діяльності тих чи інших систем організму. Одні залози є самостійними органами, інші входять до складу деяких органів. Більшість залоз розвивається з епітелію.
Розрізняють залози з зовнішньої секрецією - екзокринні (див. Потові залози, Слинні залози та ін.), що виділяють секрет на поверхню шкіри або в порожнині тіла (шлунково-кишковий тракт), і залози з внутрішньою секрецією - Ендокринні, що виділяють секрет в кров або лімфу (див. Гіпофіз, Підшлункова залоза, Щитовидна залоза та ін.). За типом секреції (див.) Залози ділять на мерокрінние (утворюють секрет без порушення цитоплазми секреторною клітини), апокринні (утворюють секрет з частковим руйнуванням цитоплазми) і голокрінние (секреція супроводжується загибеллю секреторних клітин).
Залози бувають одноклітинними (наприклад, келихоподібних клітини епітелію слизової оболонки кишечнику і дихальних шляхів) і багатоклітинними. Багатоклітинні залози бувають прості і складні, розгалужені і нерозгалужені, альвеолярні, трубчасті і альвеолярно-трубчасті (мал.). У таких залозах розрізняють секреторний, або кінцевий, відділ і вивідний проток. Якщо вивідний протока не галузиться, залізу називають простий-залозу з ветвящимся протокою (якщо при цьому в кожну його гілочку відкривається але нескольку кінцевих відділів) відносять до числа найскладніших.
Секрет залоз може бути білковий, слизовий, змішаний, сальний. Тому залози ділять також на білкові (серозні), слизові, змішані і сальні.
Будова багатоклітинних екзокринних залоз: 1 - проста неразветвленная трубчаста залоза-2 - проста неразветвленная альвеолярна залоза-3 - проста трубчаста заліза з розгалуженим кінцевим відділом- 4 - проста альвеолярна заліза з розгалуженим кінцевим відділом- 5 - складна альвеолярно-трубчаста залоза.