У 1987 році колегія МОЗ СРСР розглянула питання про серйозні недоліки в організації медичної допомоги жінкам при штучному перериванні вагітності та вдосконалення роботи але боротьбі з абортами. Серед заходів, покликаних поліпшити справу, рекомендовано активізувати профілактику абортів, розширити застосування внутрішньоматкової контрацепції, сучасних гормональних протизаплідних засобів.
Збиток, що заподіюється жіночому організму перериванням вагітності, дуже великий. Ряд гінекологічних, ендокринних і системних захворювань обумовлений штучним абортом. Як відомо, не виключається і фатальний результат після цієї операції. Природно, що відмічені хвороби призводять до значного зниження працездатності жінок.
Тому таке важливе значення набувають вивчення, широке впровадження наявних методів запобігання від вагітності, а також розробка нових - високоефективних і нешкідливих.
В даний час основними є гормональні і механічні (внутрішньоматкові) контрацептивні засоби.
Гормональна контрацепція сьогодні єдиний метод, стовідсотково оберігає від вагітності. Відповідні препарати може призначити тільки гінеколог-ендокринолог, попередньо глибоко досліджував початковий стан організму пацієнтки. Крім того, необхідний систематичний контроль всіх цих систем на фоні застосування препарату. Абсолютно виключається використання оральних контрацептивів без лікарського контролю.
Гормональні протизаплідні засоби є синтетичними аналогами жіночих статевих гормонів - Естрогену і прогестерону - і їх похідними. При їх введенні в організмі жінки створюється стан вагітності, так звана псевдобеременності, що й забезпечує стерильність. Зміни, що відбуваються в жіночому організмі в результаті прийому оральних контрацептивів, аналогічні зрушень, що виникають при вагітності.
На сьогоднішній день синтезовано більше 500 різновидів оральних контрацептивів. У нашій країні в аптечній мережі є 6 з них: мегестранол, бісекурін, овидон, регевідон, постинор, ноновлон. Препарати ці (за винятком постинора, який є посткоїтальних контрацептивом) призначаються з 5-го дня циклу по 1 таблетці на день протягом 14-27 днів з наступним 7-денною перервою. Тривалість прийому залежить від тривалості менструального циклу індивідуально для кожної жінки. Прийом препарату завжди слід починати з 5-го дня циклу і закінчувати за 2 дні до наступної менструації.
Застосування постинора рекомендується для жінок, що живуть нерегулярним статевим життям.
Основний механізм забезпечення стерильності за допомогою оральних контрацептивів полягає в придушенні ними овуляції, тобто дозрівання і виходу дозрілої яйцеклітини з яєчника.
На початку прийому препарату (протягом 1-2 циклів) у деяких жінок відзначаються явища, характерні для початкових стадій вагітності: слабкість, сонливість, збільшення ваги, набухання молочних залоз, зміни з боку емоційної сфери і т. Д. Ці симптоми зазвичай носять виражений характер і поступово зникають протягом одного-двох місяців.
Однак при деяких захворюваннях оральні контрацептиви, особливо містять естрогенний компонент, призначати не можна (при цих же станах не рекомендується і вагітність). Це гормонально-активні пухлини, гострі захворювання печінки, жовчних шляхів, судин, порушення гемопоезу, хвороба і синдром Іценко - Кушинга. З пересторогою ці препарати можуть бути призначені при таких станах, як епілепсія, хронічні захворювання печінки і жовчних шляхів, тромбофлебіти, атеросклероз, туберкульоз, мігрень і хронічні пієлонефрити.