Історія застосування цієї лікарської рослини сягає глибокої давнини: їм лікували і Гіппократ, і Авіценна. І не дивно: рослина має відхаркувальну, протизапальну дію, покращує апетит, зменшує перистальтику кишечника, знижує секрецію шлункового соку. Ці та багато інших властивості оману роблять його універсальним засобом для лікування довгого списку недуг - від захворювань верхніх дихальних шляхів до колітів та захворювань травного тракту.
Про те, що у мене була виразка шлунка, я вже багато років не згадую, хоча раніше доводилося регулярно оббивати пороги лікарів, пару раз лежав у лікарні. Зараз, після часу, думаю, що сам був винен, бо не лікувався як слід. Але одного разу стало зовсім погано, і за мене взялася дружина. Мало того що склала найсуворіший режим харчування, так я кожні дві-три години брав ліки, виготовлені за порадою знахарки.
1 столову ложку подрібненого кореня оману залити 1 склянкою гарячої води, нагрівати на киплячій водяній бані, постійно помішуючи, півгодини. Потім остудити при кімнатній температурі, процідити і долити кип'яченою водою до початкового об'єму. Приймати відвар треба в перервах між основним лікуванням три рази на день по третині склянки за 40 хвилин до їжі. Лікування дивосилом зазвичай проводилося протягом 4-6 тижнів.
І що ще дуже важливо: поки лікуєшся дивосилом, поліпшується стан всього шлунково-кишкового тракту і навіть печінки. Так я й забув про виразку, але оман з тих пір ліки №1 для мене