Життя з епілепсією. Продовження

Питання №11. Які проблеми можуть виникнути при відвідуванні дитиною дитячого садка?

Проблеми починаються з того моменту, коли вам просто відмовляють у прийомі дитини в дитячий сад. Це цілком обгрунтовано в тому випадку, якщо в даному дитячому закладі дитині не може бути забезпечений належний догляд і увагу.

Досить вагомими причинами відмови є часті напади у дитини, груба фізична або психічна затримка в розвитку. Якщо ж у дитини напади протікають в легкій формі і вони досить рідкісні, а затримка розвитку слабко виражена, то відмова у відвідуванні дитячого садка є необгрунтованим.

І все-таки, незважаючи на певні труднощі, було б корисніше віддати дитину не в спеціалізований, а у звичайний дитячий садок, оскільки виховання та спілкування в середовищі звичайних, не обтяжених недугою однолітків може виявитися корисним для подальшого соціального становлення. Але якщо у дитини виражена затримка розвитку, то спеціальний догляд і заняття з ним можливі тільки в спеціалізованому дитячому садку.

Питання №12. У чому особливість ролі батьків хворої дитини?

Коли батьки вперше дізнаються про діагноз дитини, то, як правило, першою їх реакцією на цю новину стає шок і неприйняття. Однак чим більше інформації з часом вони отримують про епілептичні напади і їх особливості у своєї дитини, тим менш панічним стає їх настрій і більш адекватною оцінка ситуації. Але навіть у цьому випадку нерідко батьки відчувають серйозне розчарування через те, що дитина не зможе в майбутньому виправдати всі їхні надії.

Дуже важливо, щоб батьки спочатку розумно, творчо вели себе по відношенню до дитини, намагалися б правильно організувати умови для його повноцінного життя і розвитку. А для цього потрібна тісна взаємодія з лікуючим лікарем, дитячим садом, школою, реабілітаційним центром. На жаль, досить часто батьки виявляють легкодухість і піддаються паніці, побоюванням, сором і сумнівам у власних силах, що ще більше погіршує ситуацію і завдає шкоди дитині.

Питання №13. Як допомогти правильному соціальному становленню дитини з епілептичними нападами?

Надайте дитині якомога більше самостійності, оскільки це - фундамент його подальшого дорослого життя. Безумовно, спокійніше, коли дитина завжди «на очах», але набагато важливіше вашої самозаспокоєння дати дитині шанс стати в майбутньому повноцінною людиною, що не потребує постійної опіки близьких. Як здорові діти самостійно пізнають світ і діють, виходячи з власного досвіду, так само повинні пізнавати світ і діти з епілепсією, як би не було важко змиритися з цим їхнім батькам.

Ніколи не слід використовувати епілепсію як привід уникнути будь-яких неприємних або просто небажаних для вас або дитини дій. У родині не робіть поблажок дитині з нападами, не ставте його у виключне становище порівняно з братами і сестрами. Він точно так само може виконувати доручення по будинку - допомагати в прибиранні, мити посуд і т.п.

Напади не повинні використовуватися як привід для ухилення від неприємних обов'язків. Інакше, звикаючи в дитинстві до подібних хитрощів, йому і надалі захочеться скористатися ними у важких ситуаціях, що, в свою чергу, може призвести до психологічних проблем, пов'язаних з небажанням «розлучатися» з нападами.

Питання №14. Якими видами спорту можна займатися?

Спорт є важливою і необхідною складовою в житті кожної людини. Спорт - це можливість широкіх контактів з іншими людьми, можливість відчути й оцінити власну силу, спритність, уміння. Крім того, це значний крок у формуванні самостійності і життєвої активності.

Однак рішення про заняття тим чи іншим видом спорту слід приймати, враховуючи не стільки їх позитивні аспекти, скільки частоту нападів епілепсії, час їх виникнення і ступінь небезпеки у зв'язку з цим самої спортивної дисципліни.

При наявності частих нападів не можна займатися такими видами спорту, які пов'язані з небезпекою травм, наприклад спортивною гімнастикою, акробатикою, боксом, боротьбою, верховою їздою, велоспортом, стрибками у воду, підводним плаванням, гірськими лижами, альпінізмом. Якщо ж напади протікають у сні, або в момент пробудження, можна піти на компроміс і вибрати вид спорту з мінімальним ступенем ризику, наприклад художню гімнастику, аеробіку, спортивні ігри (футбол, волейбол, ручний м'яч).

У школі на уроках фізичного виховання, якщо у дитини немає нападів, можна під наглядом вчителя займатися фізкультурою.

Правильне дотримання рекомендацій щодо вибору виду спорту зводить до мінімуму ризик отримання травми під час спортивних занять.

Питання №15. У яких випадках дозволено плавання?

Для людей з епілепсією заняття плаванням істотно обмежені в силу їх несумісності з ймовірними нападами. Виникнення нападу у воді, безумовно, небезпечно для життя, але слід зазначити, що таке трапляється досить рідко. При допуску до плавання людини з епілепсією необхідно враховувати наступні моменти: