5850 авторів і 31 редактор відповіли на 28952 питання,
розмістивши 29771 посилання на 8900 сайтів, приєднуйтесь!

Медична допомога

РедагуватиУ обранеДрук

Медична допомога - допомога, що надається населенню при захворюваннях, а також з метою попередження захворювань шляхом проведення відповідних профілактичних, санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів. Особливістю меддопомоги в СРСР є поєднання лікування і профілактики, внаслідок чого цей вид допомоги носить назву лікувально-профілактичної. Таку ж назву мають і установи, які надають населенню медичну допомогу. До установам лікувально-профілактичної допомоги відносяться лікарні, поліклініки, диспансери, консультації, пологові будинки, санаторії, фельдшерсько-акушерські пункти та ін. Санітарно-гігієнічних і протиепідемічних допомогу населенню надає мережу санітарно-епідеміологічних станцій.

Медична допомога населенню будується за територіально-дільничного принципу, за яким територія, що обслуговується лікувально-профілактичним закладом, ділиться на лікарські дільниці (див. Лікарський ділянка). Провідним методом роботи лікувально-профілактичних закладів, які надають населенню медичну допомогу, є диспансерний метод.

У системі організації кваліфікованої безкоштовної загальнодоступної медичної допомоги, заснованої на принципах радянської охорони здоров'я (див.), Розрізняють: лікувально-профілактичну допомогу міському населенню, включаючи медичну допомогу, що надається в медсанчастинах і на здравпунктах- медичну допомогу сільському населенію- медичну допомогу дітям акушерско- гінекологічну допомогу та ін.

Медична допомога кожного із зазначених вище видів за своїм характером може бути амбулаторної (включаючи допомога на дому) І стаціонарної.

Амбулаторну медичну допомогу надають міські амбулаторії (див.), поліклініки (Див.), Медико-санітарні частини (див.), Здоровпункти (див.), Диспансер (див.), Консультації (див.), Сільські дільничні амбулаторії, фельдшерсько-акушерські пункти (див.) Та ін.

Медична допомога на дому виявляється цими ж закладами, за винятком медсанчастин, промислових підприємств, які, як правило, на дому допомоги не надають.

Стаціонарна медична допомога надається в загальних і спеціалізованих лікарнях, пологових будинках, стаціонарах медсанчастин, диспансерів, науково-дослідних медінститутів, клініках медінститутів.



У числі організаційних форм медичної допомоги слід виділити також першу допомогу, швидку і невідкладну медичну допомогу (див.) та санаторно-курортну допомогу (див. Курорти). Невідкладна медична допомога повинна надаватися будь-яким лікувально-профілактичним закладом незалежно від відомчої належності.

Медична допомога в СРСР виявляється тільки людьми, що мають спеціальне мед. освіту. Медпрацівник, що займається практичної лікувальної діяльністю, у випадках, що вимагають швидкої і невідкладної допомоги, зобов'язаний надавати її.

У деяких випадках особам, які не мають спеціальної медичної освіти, але підготовленим в гуртках або на короткотермінових курсах за спеціальною програмою правилам надання само- та взаємодопомоги, дозволяється надання першої медичної допомоги (див. Долікарська допомога). Див. Також Лікарня, Пологовий будинок.

Медична допомога має декілька організаційних форм: швидка допомога, невідкладна допомога, амбулаторна, допомога на дому, стаціонарна та санаторно-курортна.



Надання медичної допомоги, як правило, здійснюється тільки медичними працівниками.

Правом медичної роботи в межах своєї спеціальності користуються в СРСР особи, які мають звання лікаря, зубного лікаря, фельдшера (фельдшерської), акушерки та медичної сестри.

Заняття осіб, які не мають медичної освіти, лікуванням переслідується за законом (ст. 221 КК РРФСР). У деяких випадках особам, але має спеціальної медичної освіти, але підготовленим в гуртках та на короткотермінових курсах самодопомоги та взаємодопомоги, дозволяється надання першої медичної допомоги.

Курси та гуртки організовуються товариствами Червоного Хреста, Червоного Півмісяця (див.).

З отримали таку підготовку членів суспільства організовуються сан. пости при установах, промислових підприємствах, в школах, колгоспах і ЖЕКах.

Швидка та невідкладна медичну допомогу виявляється при необхідності всіма лікувально-профілактичними установами. Мед. працівник, що займається практичної лікувальної діяльністю, у випадках, що вимагають швидкої і невідкладної медичної допомоги, зобов'язаний надавати її.

Амбулаторна медична допомога надається в міських поліклініках та амбулаторіях, у спеціальних диспансерах, в жіночих і дитячих консультаціях, у сільських дільничних амбулаторіях, в курортних і стоматологічних поліклініках, на фельдшерських та фельдшерсько-акушерських пунктах, на здравпунктах і в медико-санітарних частинах промислових підприємстві.

Медична допомога на дому виявляється міськими поліклініками, спеціальними диспансерами, жіночими та дитячими консультаціями, сільськими дільничними амбулаторіями та лікарнями та фельдшерсько-акушерськими пунктами.

Стаціонарна медична допомога надається в лікарнях загального та спеціального типу, стаціонарних відділеннях диспансерів і науково-дослідних інститутів, клініках мед. інститутів, пологових будинках. Стаціонарна допомога є найбільш кваліфікованим видом М. п. Її надають зазвичай хворим, амбулаторне лікування яких малоефективно.

Основною особливістю організації медичної допомоги в СРСР є тісне поєднання в ній лікувальних і профілактичних почав. Широкий розвиток М. п. Робить позитивний вплив на підвищення рівня здоров'я населення та тривалість життя.

Див. Також Перша допомога, Швидка та невідкладна допомога.   



РедагуватиУ обранеДрук


Увага, тільки СЬОГОДНІ!
» » Медична допомога