Примочка - один з видів зовнішньої терапії дерматозів. Примочки застосовують при гострих запальних захворюваннях шкіри, що супроводжуються набряком, мокнутием, освітою ерозивних поверхонь. До таких захворювань відносять різні види екзем у стадії загострення, токсідерміі, дерматити та інші захворювання шкіри, що супроводжуються вищеописаними явищами.
Для примочок можна використовувати: 1) 2-3% розчин борної кислоти-2) свинцеву воду (2% розчин ацетату свинцю), Приготовлену ex tempore- 3) рідина Бурова (8% розчин ацетату алюмінію) -1-2 стіл, л. на склянку води-4) рідина Гулярда (борна кислота 3,0 г-свинцева вода 100,0 г-чистий винний спирт 2 г) - 5) у випадках наполегливих мокли процесів для в'яжучого дії застосовують 0,25% розчин ляпісу (нітрат срібла), 2-3% розчини таніну- 6) при гострих запальних захворюваннях шкіри, що супроводжуються імпетігінізаціей, показано застосування 1-2% розчину резорцина, 0,1% розчину етакрідіна (риванола), Які володіють вираженим дезинфікуючим дією.
Розчини, використовувані для примочок, потрібно зберігати в холодильнику і розливати в спеціальні лоточки безпосередньо перед процедурою.
Примочки готують наступним чином. Марлю складають у 5-6 шарів, змочують відповідним холодним розчином, віджимають і накладають на уражену ділянку шкіри на 5-10 хвилин, потім марлю знову змочують розчином і знову накладають на вогнище пораженія- процедуру продовжують протягом 1-1,5 годин і повторюють 4-6 разів на день. Примочки мають судинозвужувальну, протизапальну, терпким і дезинфікуючим дією, сприяють усуненню суб'єктивних відчуттів спека, напруги, свербіння.
Крім клінічних показань, при виборі розчину для примочки необхідно враховувати індивідуальну переносимість лікарських речовин, що входять до складу застосовуваних розчинів.