Поллакіурія - це прискорене сечовипускання, симптом найрізноманітніших патологічних станів. Поллакіурія характерна для захворювань нижніх сечових шляхів, але нерідко спостерігається і при захворюваннях нирок і верхніх сечових шляхів. В основі поллакіуріі лежить підвищена чутливість слизової оболонки стінок сечового міхура і задньої частини уретри, що розвинулася в результаті запальних процесів (простатит, цистит, задній уретрит). Полакіурія можуть викликати різні рефлекторні впливу на мускулатуру сечового міхура з боку нирок і сечоводів при їх захворюваннях, поллакиурия спостерігається також при сильному хвилюванні. У жінок полакіурія можуть викликати різні патологічні процеси і стани в статевій сфері, наприклад тиск на сечовий міхур матки при її неправильному положенні.
Почастішання сечовипускання при захворюваннях сечового міхура досягає 10-15 разів на годину до симптому поллакіуріі можуть приєднатися так звані наказові (імперативні) позиви до сечовипускання, при яких хворі не в змозі утримувати сечу (див. Нетримання сечі), наприклад при гострому специфічному або неспецифічному циститі.
Поллакіурія розвивається при всіх захворюваннях, що супроводжуються виділенням великої кількості сечі (поліурія), Зокрема при нефросклерозе, цукровому і нецукровому мочеизнурении, при сходженні набряків.
Крім встановлення частоти сечовипускання, важливо звернути увагу на його періодичність в різний час доби. Так, денна поллакиурия характерна для каменів сечового міхура і при цьому пов'язана з активними рухами хворого. Нічна поллакиурия характерна для аденоми передміхурової залози (див.), будучи одним з ранніх симптомів цього захворювання. Іноді поллакиурия пов'язана з прийомом деяких лікарських препаратів (наприклад, уротропін).
Поллакіурія зникає після лікування основного захворювання.