Паріетографіі - метод рентгенологічного дослідження стінок порожнистих органів з введенням газу або повітря всередину органу і в навколишнє його середовище, в результаті чого стінки органу стають чітко видимими на тлі газу. Паріетографіі застосовують для розпізнавання і визначення протяжності пухлин стравоходу, шлунка, товстої кишки, сечового міхура, матки. Див. Також Пневмомедіастінографія, Пневмоперитонеум, Пневморетроперитонеум.
Паріетографіі (від лат. Paries, parietis - стінка і грец. Grapho - пишу, зображую) - один з методів рентгенологічного дослідження стінки полого органу.
П. дає можливість оцінити зовнішнє стан органу, вивчити товщину стінок, виявити межі пухлини та її протяжність (особливо при ендофітний раках), уточнити взаємовідношення ураженої стінки з оточуючими органами.
При паріетографіі шлунка в черевну порожнину хворого вводять 1000-1500 мл кисню, потім тонким зондом під контролем екрану в шлунок вводять 200-300 мл повітря. Многопроекціонной дослідження створює умови для виявлення товщини стінки різних відділів шлунка (нормальна товщина 3-5 мм).
Для вивчення товщини стінки стравоходу (2-3 мм) досліджують роздутий повітрям стравохід в умовах діагностичного пневмомедіастінума, накладеного парастернального способом.
Паріетографіі товстої кишки здійснюють введенням 250-300 мл повітря зондом в товсту кишку при одночасно накладеному діагностичному пневмоперитонеума.
П. сечового міхура і матки - див. Матка, Січовий міхур.
Протипоказання ті ж, що при накладенні діагностичного пневмоперитонеума (див.) І пневмомедіастінума (див.).