5850 авторів і 31 редактор відповіли на 28952 питання,
розмістивши 29771 посилання на 8900 сайтів, приєднуйтесь!

Освітлення робочих приміщень

РедагуватиУ обранеДрук

У виробничих умовах раціональне освітлення відіграє надзвичайно важливу роль, так як при правильній організації воно підвищує продуктивність праці і покращує якість продукції, сприяє зменшенню зорового стомлення і поліпшення функціонального стану організму, забезпечує сприятливу санітарну обстановку праці та благоустрій робочих приміщень. Освітлення промислових будівель може бути природним або штучним. При цьому, незалежно від типу освітлення, воно повинно забезпечити достатній рівень освітленості і рівномірний розподіл світла на робочих місцях і в робочих приміщеннях, захист очей від сліпучої дії джерел світла і від надмірно високих яркостей, нарешті, найбільш сприятливий для ока і організму спектр джерел світла .

Природне освітлення робочих приміщень забезпечується наявністю світлових отворів, розташованих в різних частинах будівлі. З гігієнічної точки зору раціональними слід визнати одноповерхові будівлі з розташуванням светопроемов (ліхтарів) у покрівлі будівлі, так як в цьому випадку створюються більш сприятливі умови розподілу світлового потоку і більш високі рівні освітленості - верхнє освітлення *. Розрізняють також бічне освітлення, коли природне світло надходить через бічні світлові прорізи. Однак ізольоване верхнє освітлення зустрічається рідко. Найчастіше одночасно з верхнім освітленням застосовується і бічне світло, що забезпечується світло-прорізами (вікнами), розташованими в стінах будівлі. Таке освітлення промислових будівель носить назву комбінованого.

На промислових підприємствах в більшості випадків використовується бічне освітлення, хоча воно і володіє деякими недоліками. Основним з цих недоліків є нерівномірний розподіл світла по приміщенню, в результаті чого місця, віддалені від вікон, залишаються погано освітленими. При цьому різниця в освітленості поблизу від вікон і удалині від них тим більше, чим більше глибина приміщення. Ця негативна сторона бічного освітлення врахована при розробці норми природної освітленості і в значній мірі усунена прийнятими рівнями освітлення (табл. 22).

Таблиця 22. Норми коефіцієнта природної освітленості (КПО) у приміщеннях виробничих будівель
Розряд роботиХарактер робіт, що виконуються в приміщенніНорми КПО в%
вид робіт за ступенем точностірозміри об'єкта розрізнення в ммпри верхньому і комбінованому освітленні, середнє значенняпри бічному освітленні, мінімальне значення
I

II

III

IV

V

VI

Особливо точні роботи

Роботи високої точності

Точні роботи

Роботи малої точності

Грубі роботи

Роботи, що вимагають спільного спостереження за ходом виробничого процесу

0,1 і менше

Більше 0,1 до 0,3

Більше 0,3 до 1

Більше 1 до 10

Більше 10

-

10

7

5



3

2

1

3,5

2

1,5

1

0,5

0,25

Крім місць розташування світлових отворів і їх величини, для забезпечення сприятливих умов природного освітлення велике значення має фарбування стін і стелі робочих приміщень: чим світліше тону покриттів, тим вище і рівномірніше освітленість приміщення.

Для нормування рівнів денної освітленості промислових підприємств, так само як і для інших будівель, в гігієнічної практиці прийнято користуватися коефіцієнтом природної освітленості (КПО, див. Стор. 152). Величина регламентованих рівнів КПО визначається насамперед характером виконуваної роботи: чим більшої точності вона вимагає (т. Е. Чим менше розмір фіксується деталі), тим КПО повинен бути вище. У той же час для будівель з різним розміщенням светопроемов принцип нормування і величини КПО неоднакові.

Для будинків з верхнім світлом або при комбінації верхнього та бокового світла регламентується середнє значення КПО, тому що завдяки рівномірної освітленості приміщення саме це середнє значення найбільш правильно визначає достатність природного освітлення. Для будинків з боковим світлом, у зв'язку з нерівномірністю светораспределения, нормується не середній, а мінімальний КПО, причому по точках, найбільш віддаленим від вікон приміщення (див. Табл. 22).

Важливо підкреслити, що зазначені норми встановлені з урахуванням ретельного нагляду за чистотою скління (миття вікон і ліхтарів), яке повинно проводитися не рідше 4 разів на рік у цехах, де є значне виділення у повітря пилу, диму, кіптяви і т. П., і не менше 2 разів на інших виробничих приміщеннях.

Для штучного освітлення промислових підприємств використовуються як лампи розжарювання, так і газорозрядні лампи: люмінесцентні та дугові ртутні - ДРЛ.

Їх розміщують в різного типу світильниках (див. Стор. 153). На вибір типів світильників для виробничих підприємств істотний вплив роблять ще й умови повітряного середовища. Для цехів з агресивним середовищем доцільні світильники підвищеної надійності, з ущільненої внутрішньою порожниною, з хорошим захистом внутрішніх частин арматури від корозії. У вологому або курній середовищі необхідно застосовувати відповідні пилонепроникні або вологозахисні напівгерметичні світильники. У деяких випадках необхідні вибухобезпечні світильники. Для люмінесцентних ламп, крім того, необхідно враховувати ще й їх спектральний склад. У разі необхідності забезпечити правильну передачу кольору найкращими є лампи типу ЛД і ЛХБ, а в тих випадках, коли необхідність розрізнення колірних відтінків відсутня, слід орієнтуватися на лампи типу ЛБ або ЛТБ.

Правильний вибір типу і потужності ламп, а також системи освітлення дають можливість створити у виробничих приміщеннях найбільш раціональне освітлення робочих місць.

Величини рівнів освітленості робочих поверхонь за допомогою штучних джерел світла регламентовані в СРСР спеціальними нормами, які складені з урахуванням ряду різноманітних факторів (табл. 23).

В першу чергу це стосується характеру виконуваної роботи: чим більшого зорового напруги вимагає робота, тим вище повинна бути освітленість розрізняються об'єктів. Враховується також величина контрасту між об'єктом розрізнення і фоном а також яскравість самого фону.

Важливою особливістю норм штучного освітлення є той факт, що вони регламентують найменшу освітленість робочої поверхні, причому ці величини поставлені в залежність не тільки від системи освітлення, але і від типу застосовуваних джерел світла. При комбінованій системі освітлення є можливість створити на робочих поверхнях більш високі рівні освітленості, що робить цю систему більш бажаною. Однак в силу технологічних міркувань (наприклад, при відсутності фіксованих робочих місць) більш раціональною є система загального освітлення, що забезпечує достатньо рівномірний розподіл світла по приміщенню і що виключає при правильному розташуванні світильників можливість появи різких тіней. З фізіолого-гігієнічної точки зору система загального освітлення особливо доцільна при використанні люмінесцентних ламп.

Важливим заходом при організації штучного освітлення промислових підприємств є обмеження сліпучої дії джерел світла. З цієї точки зору при організації загального освітлення найбільш доцільні світильники відбитого світла. Однак оскільки в промислових приміщеннях стелі і верхня частина стін частіше пофарбовані в темні кольори, застосування відбитого світла є недоцільним. Тому в робочих приміщеннях боротьба з засліплених при загальному, а також при місцевому освітленні здійснюється за допомогою світильників розсіяного світла, светорассеивающих ковпаків та ін. (Див. Стор. 153).

Крім того, обмеження осліпленості досягається підвісом світильників на певній відстані від очей працюючих. Найменші допустимі висоти підвісу світильників вказані в СН-245-63.

* Іноді світлові отвори використовуються і для аерації приміщень.


РедагуватиУ обранеДрук


Увага, тільки СЬОГОДНІ!
» » Освітлення робочих приміщень