5850 авторів і 31 редактор відповіли на 28952 питання,
розмістивши 29771 посилання на 8900 сайтів, приєднуйтесь!


Методика підбору лікувальних фізичних вправ

РедагуватиУ обранеДрук

Підбір фізичних вправ і визначення їх тривалості здійснюють з урахуванням принципу поступовості (від легкого до важкого, від простого до складного), а також особливостей особистості хворого та перебігу хвороби.

Тривалість фізичних вправ визначають фактичним часом, що витрачається хворим на їх виконання. Це залежить від складності вправ, числа вправ в комплексі, індивідуальної реакції організму хворого на навантаження.

Число повторень кожної вправи залежить від особливостей перебігу хвороби, числа, характеру і виду вправ, що входять в даний комплекс, тривалості їх виконання. Число повторень вправ для дрібних м'язових груп може бути більшим, ніж для великих.

Темп виконання рухів може бути різним. Розрізняють повільний, середній і швидкий темп. В умовах стаціонару вправи виконують звичайно в повільному і середньому темпі, на поліклінічному і санаторному етапах реабілітації - в повільному, середньому і швидкому.



Зменшення, або збільшення амплітуди (розмаху) рухів також дозволяє регулювати фізичне навантаження.

Ступінь силового напруги при виконанні рухів залежить від вольового напруги, застосування обтяження, опору або їх поєднання. Обтяження може здійснюватися вагою власного тіла, вагою предметів, вагою або опором партнера.

Ступінь складності рухів також впливає на величину навантаження. Ускладнювати вправи необхідно поступово, у міру оволодіння ними, а також у міру зростання функціональних можливостей організму.

Ритм рухів, або система їх чергування, має великий вплив на працездатність. Правильно підібраний ритм рухів віддаляє наступ втоми. Ритмічність рухів сприяє зменшенню навантаження на нервову систему за рахунок вироблення автоматизму.

Число загальнорозвиваючих і дихальних вправ в занятті залежить від періоду і характеру захворювання. У міру одужання питома вага цих вправ знижується за рахунок введення спеціальних вправ. В окремих випадках, наприклад при захворюваннях органів дихання, травлення або в післяопераційному періоді, дані вправи є спеціальними.

Використання емоційного чинника полягає у створенні у хворого на заняттях фізичними вправами позитивних емоцій. Це підвищує лікувально-оздоровчий ефект занять і віддаляє наступ втоми.

Велике значення для дозування фізичного навантаження має щільність заняття. Її визначають відношенням тривалості фактичного виконання вправи до тривалості всього заняття. У лікувальній фізичній культурі щільність навантаження досягає 25-30%. В основному вона залежить від тривалості перерв між окремими вправами. У лікувально-оздоровчій фізичній культурі щільність навантаження значно підвищується.

Дозування навантаження в заняттях лікувальною фізичною культурою має дуже важливе значення, так як від неї багато в чому залежить лікувальну дію фізичних вправ. Передозування може викликати погіршення стану, а недостатнє навантаження не дає потрібного ефекту. Тільки при відповідності стану хворого і його можливостям фізичне навантаження може оптимально змінити функції різних систем організму і надати лікувальну дію.

Фізичне навантаження дозується залежно від завдань даного періоду лікування, проявів захворювання, функціональних можливостей і віку хворого. Далеко не завжди слід прагнути до великих фізичних навантажень. Оздоровче і лікувальну дію при багатьох захворюваннях досягається спеціальними фізичними вправами з помірним фізичним навантаженням. Наприклад, поліпшення периферичного кровообігу можна отримати при використанні вправ для дрібних м'язових груп і дихальних вправ, які відносяться до вправ малої інтенсивності.



РедагуватиУ обранеДрук

Схожі питання


Увага, тільки СЬОГОДНІ!
» » Методика підбору лікувальних фізичних вправ