5850 авторів і 31 редактор відповіли на 28952 питання,
розмістивши 29771 посилання на 8900 сайтів, приєднуйтесь!

Заворот

РедагуватиУ обранеДрук

Заворот як самостійну форму непрохідності зустрічають переважно у новонароджених. У дітей старшого віку заворот спостерігають вкрай рідко. Він зазвичай є однією з форм кишкової непрохідності (інвагінації, странгуляційної і обтураційної непрохідності та ін.). Типову для дорослих форму завороту сигмовидної і сліпої кишок спостерігають рідко.

Заворот становить 1-1,5% серед інших форм кишкової непрохідності. Але ця цифра збірна і визначає загальна кількість випадків завороту незалежно від форми непрохідності.



У дітей зустрічають переважно заворот тонкої кишки.

Клініка і діагностика. Клініка залежить від основної форми непрохідності, яку заворот ускладнює. При странгуляційної непрохідності, що ускладнилася заворотом, значних змін в стані дитини не відбувається, так як клінічні прояви завороту в основному залежать від ступеня пережатия брижі, що вже має місце при странгуляціі. При ускладненні заворотом будь-якої форми непрохідності стан дитини погіршується, так як приєднується синдром странгуляціі. Погіршення полягає в посиленні болів, які беруть постійний характер, посиленні блювоти, яка тепер є і рефлекторної, пов'язаної з травмою брижі, швидким наростанням токсикозу та ін. Пальпація черевної стінки стає хворобливою, перистальтичні шуми можуть бути не посилені або відсутні повністю. Швидко приєднується парез кишок, гази не відходять, стільця немає.

Діагноз уточнюють при рентгенологічному дослідженні. Рентгенологічна картина при завороту окремих петель тонкої кишки може бути досить яскравою. Визначають типові для непрохідності чаші і арки. Товста кишка, як правило, газу не містить, але нерідко ізольована при завороту петля тонкої кишки та її пристінкова частина містять велику кількість рідини без газу і не дають типової рентгенологічної картини кишкової непрохідності. При тотальному завороту тонкої кишки, наприклад при незавершеному повороті кишок, визначають вільне переміщення в черевній порожнині заповнених газом і рідиною петель тонкої кишки при латероскопіі. Непорушність всіх чаш і арок, фіксованих в будь-якому відділі черевної порожнини, характеризує тонкокишковий вузол.

Лікування оперативне. До операції в шлунок вставляють постійний зонд і промивають його до чистих вод 1% розчином хлористоводневої (соляної) кислоти. Спорожнюють сечовий міхур і пряму кишку. Операцію проводять під наркозом. Виниклі в організмі втрати рідини компенсують до операції внутрішньовенним введенням розчинів.

Проводять серединну лапаротомію, обережно розкручують заворот і усувають причину непрохідності.



РедагуватиУ обранеДрук


Увага, тільки СЬОГОДНІ!
» » Заворот