Нерозмірність оперативних втручань може служити причиною ряду помилок. Особливо це відноситься до оперативних втручань в амбулаторних умовах. Лікар, приступаючи до оперативних втручань в поліклініці, повинен чітко собі уявляти, якою буде операція і чим вона може закінчитися. Тому перед операцією в хірургічному кабінеті має бути все приготовлено як для самої операції, так і для усунення непередбачених ускладнень. Медикаменти, інструменти, обладнання повинні знаходитися в підготовленому вигляді. Лікар повинен володіти не тільки методикою операції, але і вміти зупинити кровотечу, відновити дихання, усунути непритомність та інші ускладнення.
У кожному хірургічному кабінеті весь персонал повинен знати, у разі будь ускладнень слід викликати швидку допомогу, реанімаційну бригаду і т. Д. Найменша розгубленість, зволікання можуть коштувати життя хворому.
Помилкою є, коли хірург-стоматолог береться за ті операції, які не повинні проводитися в амбулаторних умовах. Деякі хірурги в поліклініці застосовують складні методи лікування переломів челюстей- видаляють змішані пухлини слинних залізні з слинних залоз видаляють камені, розкривають флегмони.
Проведення подібних операцій в амбулаторних умовах чревате наслідками як під час їх проведення, так і в післяопераційному періоді.
В наш інститут досить часто швидка допомога доставляє хворих після оперативних втручань, що проводяться в поліклініках. Найбільша кількість хворих доставляється з післяопераційним кровотечею, рецидивами запальних процесів. Як правило, цих хворих помилково оперували в поліклініках, в той час як їх відразу потрібно було направити в стаціонар.