5850 авторів і 31 редактор відповіли на 28952 питання,
розмістивши 29771 посилання на 8900 сайтів, приєднуйтесь!


ЛФК при хірургічних захворюваннях та пошкодженнях органів грудної клітки та черевної порожнини

РедагуватиУ обранеДрук

ЛФК при хірургічних захворюваннях та пошкодженнях органів грудної клітки та черевної порожнини

При операціях на внутрішніх органах для доступу до них доводиться розкривати черевну або грудну порожнину. Такі операції називаються порожнинними.

Деякі гостро виникаючі захворювання внутрішніх органів і різні їх ускладнення вимагають екстреного оперативного втручання. При хронічних захворюваннях існує можливість заздалегідь підготувати хворого до операції, плануючи її на найбільш вигідне для нього час.

При екстрених операціях передопераційний період дуже кратковремен. У терміновому порядку виконуються необхідні дослідження, уточнюється діагноз, і хворого швидко готують до операції. Лікувальна фізична культура в цей період не застосовується.



При планових операціях передопераційний період може обчислюватися днями, а іноді тижнями. Детально проводиться обстеження, іноді зі складними хірургічними маніпуляціями. Часто проводяться спеціальне лікування і підготовка хворого для попередження ускладнень під час і після операції. У комплексі заходів, що підготовляють хворого до операції, застосовується лікувальна фізична культура.

У передопераційний період через хвилювання, пов'язаного з очікуванням операції, можуть відбуватися різні порушення функції внутрішніх органів. Зниження рухової активності хворого також погіршує функціональні можливості організму. Заняття лікувальною фізичною культурою в передопераційний період покращують нервово-психічний стан хворого. Також підбадьорливо діють бесіди на заняттях, емоційні вправи, вигляд вже прооперованих хворих, що займаються в кабінеті лікувальної фізичної культури. Під впливом фізичних вправ поліпшуються функції серцево-судинної, дихальної та травної систем, що зменшує небезпеку післяопераційних ускладнень. Формуються компенсації, необхідні в післяопераційному періоді (зміна типу дихання, зміцнення певних груп м'язів, засвоєння нових рухових актів).



Післяопераційний період лікування починається з моменту закінчення операції. У цей період внаслідок оперативного втручання відбувається ряд змін у діяльності організму. У центральній нервовій системі знижуються збудливість центрів і рухливість нервових процесів. З боку серцево-судинної системи спостерігається погіршення кровообігу: уповільнення швидкості кровотоку, зниження артеріального тиску, почастішання серцевих скорочень. Порушується функція дихання: глибина дихання зменшується, воно стає поверхневим, прискореним, аж до появи задишки, іноді нерівномірним, окремі ділянки легень погано вентилюються. У легенях утворюються застійні явища (застій венозної крові і просочування рідиною стінок альвеол). Тканини і органи отримують недостатню кількість кисню. Порушується функція шлунково-кишкового тракту, що виражається в першу чергу в зниженні перистальтики (запори), аж до повного її припинення, спостерігається нудота. Часто відбувається затримка сечовипускання. Порушується діяльність залоз внутрішньої секреції і обміну речовин.

Зміни діяльності окремих органів і систем організму можуть призвести до післяопераційним ускладненням. З них найбільш небезпечні: запалення легенів, припинення перистальтики, розлади діяльності серцево-судинної системи, тромбоз (закупорка) вен нижніх кінцівок та ін.

Лікувальна фізична культура попереджає післяопераційні ускладнення, нормалізуючи порушені функції організму, активізуючи моторно-вісцеральні рефлекси, підвищує процеси життєдіяльності внутрішніх органів, зокрема функцію серцево-судинної і дихальної систем.

Дихальні вправи поліпшують вентиляцію і знижують застійні явища в легенях, попереджаючи тим самим розвиток запального процесу в них.

Стимулююча дія фізичних вправ на перистальтику кишечника здійснюється за механізмами моторно-вісцеральних рефлексів. Істотне вплив робить також періодично наступаюче підвищення і потім зниження тиску в черевній порожнині при виконанні дихальних вправ і рухів ніг в тазостегновому суглобі. Посилення перистальтики кишечника сприяє відходженню газів і полегшує стан хворого. Такий же механізм відновлення або поліпшення сечовипускання. Дихальні вправи зменшують нудоту. Рухи в дрібних суглобах покращують периферичний кровообіг в кінцівках, що є профілактикою тромбозу вен. Фізичні вправи, впливаючи на трофіку, прискорюють процеси загоєння післяопераційної рани, сприяють утворенню повноцінного рубця. Вправи з поступово збільшується амплітудою руху попереджають утворення спайок. Заняття лікувальною фізичною культурою зміцнюють пошкоджені при операції м'язи, відновлюють правильну поставу, нормалізують акт дихання і прискорюють адаптацію до фізичного навантаження.



РедагуватиУ обранеДрук

Схожі питання


Увага, тільки СЬОГОДНІ!
» » ЛФК при хірургічних захворюваннях та пошкодженнях органів грудної клітки та черевної порожнини