Аналіз розладів кровообігу при тому чи іншому патологічному процесі доцільно починати з розгляду найбільш загальних закономірностей, їх характеризують. У цьому напрямку представляється вкрай важливим вибір параметрів, що відображають динаміку процесу і володіють достатньою інформативністю. Відносно травматичного шоку цими властивостями, як було показано нами раніше, володіє така сукупність параметрів, як хвилинний об'єм кровообігу, об'єм циркулюючої крові, артеріальний тиск. Було також встановлено, що диференційований аналіз деяких пар гемодинамічних параметрів: хвилинний об'єм кровообігу - об'єм циркулюючої крові-об'єм циркулюючої крові - загальний периферичний опір судин - дозволяють розділити тварин на більш стійких до механічної травми і менш стійких до неї. Така - якісна - оцінка, звичайно, може бути корисною, але, ймовірно, набагато більш перспективним буде пошук кількісних характеристик. Швидше за все, такі кількісні характеристики не вдасться знайти відразу, але важливо намітити і визначити, хоча б орієнтовно, можливі підходи до отримання подібних критеріїв.
Як відомо, між основними гемодинамічними параметрами можуть бути встановлені абсолютно чіткі математичні залежності. Так, наприклад, для таких параметрів, як продуктивність серця (Q), гідравлічний опір судинного русла (W) і градієнт тиску між артеріальним і венозними відділами судинного русла (? Р) * може бути знайдена функціональна залежність, яка особливо наочна, якщо величина одного з параметрів, наприклад тиску, фіксована.
Описуючи взаємини між згаданими показниками системної гемодинаміки, ряд авторів (Н. Н. Арінчін із співавт., 1970 М. М. Повжітков, (1970) показали, що залежність між Q і W при фіксованих значеннях Р в загальному вигляді може бути характеризована функціями типу: Q = aW-b і W = aQ -b. Виявилося, що при деяких реакціях системного кровообігу на зовнішні впливи загальний характер залежностей може зберігатися, але вони набувають інші кількісні вирази.
Для аналізу взаємовідносин між основними параметрами гемодинаміки при травматичному шоці нами були використані дані, отримані в дослідах на 25 кішках. Травматичний шок в цих експериментах характеризувався звичайним фазним розвитком. Не зупиняючись на методах дослідження гемодинаміки, бо вони описані нами раніше, пошлемося на дані табл. 11, в якій представлені показники, що характеризують системну гемодинаміку в процесі розвитку травматичного шоку.
Таблиця 11. Основні показники системної гемодинаміки при травматичному шоці середньої тяжкості у кішок (середні дані 25 дослідів)| Період дослідження | Артеріальний тиск в мм рт. ст. | Обсяг циркулюючої крові в мл / кг | Хвилинний об'єм кровообігу в мл / хв / кг | Гідравлічний опір судинного русла (в 103 дин · с · см-5/ Кг) | Час повного кругообігу крові в хв |
| До шоку У торпідній фазі шоку: початковий період період тимчасової адаптації | 137 ± 4,2
33 ± 6,1 80 ± 5,7 | 45 ± 1,7 36 ± 4,8 38 ± 2,1 | 230 ± 13,4
83 ± 16,5 190 ± 19,5 | 52 ± 3,7 36 ± 5,9 37 ± 4,0 | 0,2 ± 0,0 0,4 ± 0,05 0,2 ± 0,01 |
Враховуючи, що розвиток шоку значною мірою визначається його вагою і що ні при будь вираженості процесу чітко виявляється динаміка його торпідній фази, все оцінювані показники досліджувалися при травматичному шоці середньої тяжкості, при якому вдається розрізняти період тимчасової адаптації торпідній фази, що характеризується певною стабільністю показників ( використовували дані 100 дослідів). При важкому шоці такого періоду не виявляється (див. Рис. 53).
Зі схеми, представленої на малюнку, чітко видно, що при важкому шоці (коли період тимчасової адаптації не виявляється) процес прогресивно поглиблюється, тоді як легкий шок може мимоволі купироваться. Відновлення показників кровообігу, в тому числі і рівня артеріального тиску при легкому шоці і шоці середньої тяжкості, може бути монотонним або мати коливальний характер, останнє відображає недосконалість механізмів регуляції (А. А. Воронов, 1965).
При розгляді взаємозв'язків між параметрами системної гемодинаміки здавалося доцільним аналізувати ті з них, між якими простежуються не лише математичні, але насамперед фізіологічні залежності. Для аналізу цих залежностей і визначення їх кількісних характеристик використовувалися дані окремих спостережень, а для вирівнювання динамічних рядів застосовувався спосіб найменших квадратів (Г. Ф. Лакіна, 1968).
Між об'ємом циркулюючої крові та хвилинним об'ємом кровообігу і в звичайних умовах, і в різних періодах торпідній фази травматичного шоку виявлялася виразна прямолінійна залежність (7.10). Такого роду залежність з переконливістю показує, що продуктивність серця як у звичайних умовах, так і при шоці середньої тяжкості лінійно визначається об'ємом циркулюючої крові, але кількісні характеристики залежності в торпідній фазі шоку відрізняються від звичайних.
* Зважаючи значної переваги артеріального тиску над тиском в гирлі порожнистих вен замість величини градієнта тиску (? Р) може бути взята величина артеріального тиску.