Всупереч поширеній думці про медитації, як розслабляючому засобі, вчені довели, що кожен вид концентрації уваги по-різному впливає на фізіологію людини.
Вчені з Національного університету Сінгапуру (NUS) вперше порівняли результати двох видів медитації: Ваджраяни і Тхеравади. Були складені електрокардіограми (ЕКГ) і електроенцефалограми (ЕЕГ) з метою і вимірювання поведінкової та когнітивної продуктивності адептів кожного виду медитації. Учасниками експерименту стали досвідчені практики з Таїланду і Непалу.
Раніше вчені намагалися класифікувати духовні практики за принципом розсіювання або концентрації уваги, але метод не знайшов емпіричного підтвердження.
У ході експерименту вчені спостерігали суттєву різницю між фізіологічними реакціями під час медитації Тхеравади і Ваджраяни. У першому випадку відбувається підвищена парасимпатична активація (релаксація), а в другому - активація симпатичної системи (збудження). Дослідники також відзначили різке збільшення пізнавальних здібностей при медитації по школі Ваджраяни.
Висновки вчених такі: медитація Ваджраяна, що призводить до різкого посилення когнітивної діяльності, корисна в екстремальних ситуаціях, коли доводиться швидко приймати важливі рішення. Тхеравадінскій стиль медитації є відмінним способом зменшення стресу, зняття напруги та сприяння глибокої релаксації.