Онкологами клініки Майо (Рочестер, штат Міннесота) було проведено дослідження для визначення ефективності профілактичного лікування раку молочної залози препаратами тамоксифен і ралоксифен. Робота проведена за підтримки Національного інституту раку та дослідницької мережі грантів Pharmacogenomics Національного інституту загальних медичних наук.
У дослідженні брали участь 592 пацієнток, у яких встановлено діагноз рак молочної залози і 1171 осіб з контрольної групи. Кандидатури були обрані з числа 33000 жінок, що займаються профілактикою раку молочної залози.
Дослідники аналізували ДНК учасників і виділили дві генетичні варіації, що впливають на результат терапевтичного впливу селективними модуляторами рецептора естрогену. Ними є нуклеотидні поліморфізми (SNP), які були пов'язані з ризиком раку молочної залози в межах або поблизу генів ZNF423 і ОDKB. Якщо ці зміни були сприятливими, то жінки відгукувалися на профілактичну терапію, якщо ні - ефект від препаратів був нульовим. Зауважимо, що згідно з результатами клінічних досліджень, профілактичний прийом тамоксифену і ралоксифена протягом 5 років, запобіг розвиток інвазивного раку молочної залози тільки у 7 і 9 жінок з 1000, відповідно.
Отже, терапію селективними модуляторами рецепторів естрогену (SERM) має сенс застосовувати цілеспрямовано.
Тепер стало можливим індивідуально підібрати спосіб лікування, орієнтуючись на генні маркери.