Гуманістична психотерапевтична практика базується на певному наборі ідей гуманістичної психології. Ключовим для неї є розуміння того, що кожна людина унікальна, неповторна. Вихідна метафора гуманістичного підходу - метафора зерна або жолудя. Зерно буде проростати при наявності відповідної грунту, вологи, повітря. Людина буде "виростати" (Розвиватися, реалізовуватися) за наявності уваги, емпатії, прийняття і т.д. Згідно з уявленнями гуманістичних психологів, найвища цінність - це життя конкретного приватного людини і його самоактуалізація - тобто, здатність по максимуму реалізувати свої здібності та прагнення. Тому для психолога мають значення не лише загальні, а й окремі випадки.
Основними предметами аналізу в гуманістичних підходах виступають: вищі цінності, самоактуалізація особистості, творчість, любов, свобода, відповідальність, автономія, психічне здоров'я, міжособистісне спілкування. Лікувальними факторами в роботі гуманістичного психотерапевта є, насамперед, безумовне прийняття клієнта (недарма один з основних підходів називається Person Centered Psychotherapy), підтримка, емпатія, увага до внутрішніх переживань, стимулювання здійснення вибору і прийняття рішень, справжність. Однак, при уявній простоті, гуманістична психотерапія заснована на серйозній філософської базі і використовує надзвичайно широкий набір терапевтичних технологій і методів.
Гуманістична психотерапія допомагає знайти себе, поліпшити якість життя, відновитися після психологічних травм або насильства, впоратися з залежностями, позбутися психосоматичних захворювань, подолати нерозуміння у відносинах з близькими.
Одне з базових переконань гуманістично орієнтованих фахівців полягає в тому, що кожна людина містить в собі потенціал одужання. При наявності певних умов, людина може самостійно і повною мірою реалізувати цей свій потенціал. Тому робота гуманістичного психотерапевта спрямована, насамперед, на створення сприятливих умов для реінтеграції особистості в процесі терапевтичних зустрічей.