«Я не можу піти від своєї дружини через дітей», - чоловіки вимовляють такі слова зазвичай в двох випадках. Перший - він намагається задурити голову своїй коханці, і насправді не бажає руйнувати сім'ю. Другий - чоловік боїться, що після розлучення він не зможе побачити свою дитину.
З першим все ясно. А як бути в другій ситуації? Чи слід жити з уже нелюбимої дружиною заради дітей? Чи варто зберігати заради дитини сім'ю?
Терпіння не безмежне
Коханій жінці можна багато пробачити, на щось просто закрити очі, і ставитися з вражаючим терпінням. А коли любов проходить? Добре, коли залишаються дружні почуття і повагу. Однак найчастіше все відбувається інакше: приходить роздратування, нерозуміння: «Як я міг не помічати її сутності?» І нетерпимість навіть до незначних дрібниць. Це призводить до виникнення причіпок, взаємних докорів, сварок, що переростають в скандали і навіть бійок. Така атмосфера позначається на дітях вкрай негативно, причому цей вплив позначиться не тільки в дитинстві, але і в дорослі роки. Таким чином, вирішивши зберегти сім'ю заради дітей, добре подумайте - чи вистачить вам сили волі і терпіння бути друзями зі своєю дружиною, жити мирно, без докорів і скандалів.
Що ви можете дати дітям?
Якщо ви не розлучайтеся тільки через дітей, добре подумайте, що ви можете їм дати, якщо залишитеся в сім'ї, а також що ви зможете дати, пішовши з сім'ї. Можна скористатися простим, але ефективним способом, який використовують психологи: взяти аркуш паперу, розкреслити навпіл і написати зліва переваги сімейного життя, а праворуч переваги «батька по вихідних». Перераховуйте не тільки переваги та недоліки для своєї дитини, але й особисто для себе. Справа в тому, що вашій дитині з кожним роком буде все важливіше бачити щасливим не лише себе, а й вас. Взагалі, статистика доводить, що 93% дорослих дітей, заради яких батьки колись зберігали сім'ю, не могли зрозуміти, чому батьки зламали свої життя і не спробували по окремість стати щасливими. Одне їх психологічних досліджень доводить, що 67% дітей із сімей, в яких батьки весь час сварилися, просто збігали з дому після повноліття - скоріше одружилися / виходили заміж або переїжджали в інші міста на навчання. Слід зазначити, що таким дітям було складніше будувати свою сім'ю, ніж тим, хто жив у благополучній в емоційному плані родині. Це зумовлено відсутністю позитивного прикладу того, якою може бути щаслива сім'я.
Чи все ви зробили?
У спробі вирішення питання про розлучення, не поспішайте присвячувати у власні роздуми дитини. Створюючи сім'ю, ви ще не мали дітей. Ви зустріли один одного, закохалися і одружилися. А тепер, коли любов стала проходити, вам потрібно вирішити проблему, не втягуючи дитини. По-перше, не треба з'ясовувати, хто винен. У сім'ї винні завжди обоє людини. По-друге, подумайте, чи все ви перепробували в спробі зберегти свої стосунки з дружиною не через когось, а для самих себе. Адже в кожній родині трапляються кризи і виникають сварки та інші неприємності. І відшукати в собі сили виправити ситуацію в кращу сторону теж треба вміти. Може спробувати сходити до сімейного психолога? Влаштувати другий медовий місяць? І особисто для себе вирішити: чи слід зберігати сім'ю для дитини?
Тягар провини
Хочеться вам чи ні, але з роками ви станете дратуватися на свою дитину, заради якого колись вирішили не руйнувати сім'ю. Вас наздожене втома, нелюбима жінка в черговий раз розсердить, і все це ви спроеціруете на свою дитину. Загалом, все вийде приблизно таким чином: «Якби не ти, то я б жив зовсім інакше!». А коли ваша дитина підросте і захоче самостійно приймати рішення, вам весь час буде хотітися дорікнути його в тому, що колись ви пожертвували заради нього власним щастям, а тепер він робить все наперекір вашим бажанням? От і думайте тепер, треба зберігати сім'ю заради дітей? Почуття провини - дуже вигідне почуття, що дозволяє управляти іншими людьми. Тільки от щастя неможливо домогтися таким шляхом. І якщо ви захочете залишитися в сім'ї, то слід пообіцяти собі, що ви ніколи не підійміть розмову про подяки і вини.
Строге виховання
Бабусі часто використовують такі приповідки, як: «Перший коник не виніс, на другому можеш не сподіватися» або «Перша дружина - сорочка, а решта - заплатки для неї». Ці та інші подібні мудрості зводяться до одного: «стерпиться-злюбиться», і не про якісь розлученнях і мови бути не може, сім'я повинна бути одна єдина. Якщо ви виховані на подібних приповідках, то кинути сім'ю вам буде дуже непросто. І виховання, і чиниться вихователями тиск будуть сильно впливати на прийняте вами рішення. Таким чином, ви повинні від усього цього відсторонитися і розібратися в самому собі. Чи справді ви не хочете втрачати дитини, або вами править щось інше? Добре над цим подумайте, адже дитина буде жити нема з ким-то, а зі своєю мамою. І у вас буде можливість бачити свою дитину, спілкуватися з ним і брати участь у його житті і розвитку.
Шантаж
А якщо дружина погрожує, що не дозволить вам бачитися з дитиною, то вам слід сходити до адвоката. Він розповість вам всі ваші права, і ви зрозумієте, що це порожні погрози. Не зайвою буде консультація з психологом. На основі конкретної ситуації він допоможе створити план «мирного» розлучення і підкаже способи, що дозволяють підтримувати приятельські стосунки з дружиною. І якщо вам буде від цього легше - спокійно спілкуватися з мамою своєї дитини (не жити в одному будинку, а лише іноді зустрічатися і вміти при цьому привітатися і доброзичливо усміхнутися) важливо хоча б заради дитини.