Лікар запропонував видалити ліву частку щитовидної залози.
Здравствуйте! Мене звуть Любов Олександрівна. Із задоволенням заходжу на ваш сайт, хоча ніяких скарг на самопочуття до пори до часу в мене не було. Просто приємно знати, що є десь поруч доброзичливі, уважні, небайдужі люди, готові прийти на допомогу.
Мені 53 роки, але ніякого букета хвороб і скарг на болі або збої в роботі організму ніколи не було. Веду в міру здоровий спосіб життя, харчуюся не найбільш шкідливими продуктами, займаюся спортом (без фанатизму). Багато років не зверталася ні до яких лікарів (стоматолог не в рахунок). Але одного разу (можна сказати, випадково, для профілактики) зробила УЗД щитовидки. Обстеження показало наявність вузла, і досить значного! Діагноз: вузловий еутиреоїдний зоб.
Лікар запропонував тільки один спосіб вирішення цієї проблеми - видалити ліву частку щитовидної залози. Але так як ні на самопочутті, ні на зовнішньому вигляді моє захворювання ніяк не позначалося, погоджуватися на операцію не хотілося.
Ми домовилися, що через півроку я зроблю повторне УЗД щитовидки, щоб потім подивитися динаміку. Але коли прийшов час знову проходити обстеження, виявилося, що поліклініка, в якій я спостерігалася, закрилася. Отже, зробити УЗД на тому ж апараті (що дуже важливо) неможливо.
Звичайно, дізнавшись діагноз, я вирішила заглянути в Інтернет, погортати книги, щоб детальніше дізнатися про своє захворювання. Але в Мережі, книгах, журналах розглядаються варіанти з підвищеним або зниженим рівнем гормонів (гіпотиреоз або гіпертиреоз). А у мене вони в нормі.
Хочеться дізнатися думку фахівця: чи можна уникнути операції? Розлучатися з половиною щитовидної залози зовсім не хочеться. Крім того, я розумію, що є якісь причини, які спровокували появу вузла, і операція їх навряд чи усуне. А якщо прибрати ліву частку, але не прибрати причини, залишається велика ймовірність, що вузол з'явиться знову.
Проблема ще й у тому, що суб'єктивних ознак мого захворювання немає, тому я не можу судити про зміни у своєму стані. Тому прошу ради: що це за захворювання, з чого почати лікування, чи потрібні які-небудь поправки в харчуванні? Зараз багато говорять про високу ефективність гомеопатії, гірудотерапії, муміє, чистотілу, продуктів бджільництва та інших методів оздоровлення. Чи допоможуть ці кошти при вузловому зобі? Наскільки безпечна в моєму випадку російська лазня?
Шановна Любов Олександрівна! Вузловий зоб (наявність в щитовидній залозі одного або декількох вузлів) - досить поширене захворювання. У більшості випадків воно протікає безсимптомно, тому вузли в щитовидній залозі часто виявляються абсолютно випадково під час УЗД, як і в Вашому випадку. Ось чому навіть при відсутності скарг і симптомів бажано щорічно проходити огляд у ендокринолога і робити УЗД щитовидної залози. Надалі це може запобігти серйозні ускладнення.
Основна причина розвитку вузлового зоба - дефіцит йоду в організмі. Це захворювання частіше зустрічається у жінок (у 10 разів частіше, ніж у чоловіків), як правило, після 45 років. Проживання в зоні йодного дефіциту, опромінення, несприятлива спадковість (рак щитовидної залози у близьких родичів) також є додатковими факторами ризику.
Діагноз ставиться на підставі УЗД щитовидної залози і аналізу крові на гормони щитовидної залози: ТТГ (тиреотропного гормону), T4 (тироксину), ТЗ (трийодтироніну). Отримані дані дозволяють судити про функції щитовидної залози: чи є вона нормальною (еутіероз), зниженою (гіпотиреоз) або підвищеної (гіпертиреоз). При вузловому зобі найчастіше спостерігається еутіероз.
Тактика лікування залежить від розміру вузла. Якщо вузли в щитовидній залозі більше 10 мм або дуже швидко ростуть, проводиться біопсія. Це обстеження дозволяє виключити злоякісну пухлину. Наявність всередині вузла мікрокальцинатів має насторожити лікаря - це одна з ознак онкологічного захворювання.
Якщо біопсія виявиться в нормі, вузол росте повільно, а пацієнта не турбують відчуття дискомфорту, здавлення, кома в горлі, болі в області шиї, за розвитком ситуації просто уважно спостерігають. Для зменшення розмірів вузла лікар-ендокринолог може призначити Л-тироксин або препарати йоду. Але не займайтеся самолікуванням, адже надмірне надходження йоду в організм може спровокувати інші захворювання.
Крім цього пацієнтам призначають дієту, багату йодом. У неї рекомендується включити морську капусту, хурму, фейхоа, йодовану сіль і т. Д. А ось будь теплові процедури (парна, сауна, баня, солярій, тривале перебування на сонці) при вузловому зобі небажані.
У медикаментозної терапії теж є свої нюанси. Так, при прийомі Л-тироксину необхідно враховувати вік пацієнта: літнім людям призначають меншу дозу препарату. Під час лікування потрібно також приймати достатню кількість кальцію, так як у жінок в період постменопаузи лікування Л-тироксином може підвищити ризик розвитку остеопорозу.
Якщо вузли великі (більше 3-4 см), в товщі щитовидної залози промацуються невеликі ущільнення, вони збільшуються в розмірі і при цьому хворого турбують неприємні симптоми, як правило, призначається операція. Що стосується Вашого випадку, Любов Олександрівна, то тактику лікування повинен вибирати лікуючий лікар. Не втрачайте часу! Зверніться в іншу поліклініку. Крім ендокринолога також проконсультуйтеся з онкологом.
Цифри і факти.
• За все життя людина споживає 3-5 г йоду (близько 1 ч. Ложки).
• Одномоментний прийом 30 мл йодної настоянки або 2-3 г йоду може закінчитися плачевно.
• У 1-2% випадків під вузловим зобом ховається злоякісна пухлина.