Рослини, що застосовуються при захворюваннях печінки і жовчовивідних шляхів
Суниця лісова - використовуються листя. Застосовується при проносах, запаленнях шлунково-кишкового тракту, при нічних потах- сировина застосовується і зовнішньо при геморої (у вигляді припарок). Вживається також для компресів відвар з листя при мокли і
кровоточивих ранах, для полоскання при поганому запаху з рота.
Застосовується всередину у вигляді відвару: повну столову ложку подрібненого листя заливають склянкою води і кип'ятять 15-20 хвилин, отриманий відвар випивають за один день.
Для приготування ранкового чаю з листя достатньо половини кількості сировини, яка заварюють окропом, але не кип'ятять. Листя суниці садової роблять більш слабку дію.
Народна медицина рекомендує застосування відвару з кореневища і листя суниці лісової при піску і каменях у нирках, сечовому міхурі та жовчної системі, при шкірних висипах, подагрі, а також як пом'якшувальний засіб при запаленні бронхіальних шляхів.
Безсмертник піщаний - використовують квіткові кошики, зрізані з залишком стебла, не довше 1-2 см.
При холециститі, каменях у жовчному міхурі, при запаленні нирок і сечового міхура застосовують настій: 3-5 г подрібнених квіток і 500 мл холодної води настоюють протягом 8 годин (добова доза).
Кукурудза (маїс) - використовуються довгі ниткоподібні рильця жіночих квіток. Рекомендується як сечогінний засіб при каменях і піску в нирках і сечовому міхурі.
Надає благотворну дію при захворюваннях печінки і жовчі.
Приймається настій з 10 г подрібнених кукурудзяних рилець на 2 склянки окропу (доза на 2 дні).