Мені як викладачеві довелося практично переробити себе, перш ніж на уроках встановилася необхідна мені дисципліна. Кожному навідні дисципліну треба насамперед зрозуміти, для чого ми її наводимо, чого ми добиваємося: тиші? підпорядкування?
підпорядкування кому - собі? чи все-таки підпорядкування порядку? тоді - яким порядком? хто цей порядок встановлює? і для кого ця дисципліна - тільки для дитини або для всіх у цій родині? Справа в тому, що під «дисципліною» деякі дорослі розуміють таку поведінку дитини, коли той не заважає своїм родичам відпочивати, читати, дивитися телевізор, базікати по телефону, працювати, вирішувати питання особистого життя і т. П. Тихий, безмовний, схожий на тінь чоловічок - «ідеал дисциплінованості» ?!
У розділі «Зручні діти» подібний випадок розглянутий, і якщо Ви пропустили цю главу або забули її зміст, прочитайте ще раз.
Тут же я зупинюся на «підпорядкуванні порядку».